На магістральному водогоні у Винниках почастішали випадки аварійних витоків води


На магістральному водогоні «Винники – Довга», від якого вода подається передусім у місто Винники, а далі Личаківський район, почастішали випадки аварійних пошкоджень трубопроводу: лише за 4 місяці цього року тут зафіксовано 52 виїзди ремонтних бригад, що на 23% більше аніж за аналогічний  період минулого року. Аварії на магістралі призводять до перебоїв у роботі системи водопостачання міст Винники та Львова, нераціональних втрат води й енергоресурсів.

Коментує головний інженер Анатолій Шимоняк

«Це водопровід протяжністю 14 км, великого діаметру – понад 1000 мм, з робочим тиском 13 атмосфер. Побудований у 1988 році із сталевих труб. Термін експлуатації вже вичерпаний, аварії трапляються досить часто. Ми виявили 8 критично аварійних ділянок загальною довжиною 2570 м. Особливо складна ситуація є поблизу вулиць Кільцева, Шептицького, Івана Франка, Долинна, Стрілецька, Забава. Вартість ремонту трубопроводу надзвичайно висока. Наприклад у 2016 році було проведено заміну гостро-аварійної ділянки водогону довжиною близько 300 метрів на вулиці Забава, що становить лише 2% від загальної протяжності магістралі. При цьому сума витрачених коштів сягнула 3,9 мільйона гривень.

Загалом у нас 2 298 км водопроводів, з них 663  км магістральних мереж, які на 70% зношені. Мешканці бачать витоки у місті, а за містом – не бачать. Однак саме підвідні магістралі треба ремонтувати в першу чергу, бо від цього залежить чи потрапить вода до міста, чи ні.

Гроші, які населення платить за воду водоканалу, розподіляються таким чином: 36% – вартість електроенергії, 27% – зарплата, решту на податки, необхідні послуги, реагенти, паливо тощо, а на ремонти та розвиток залишаються мізерні кошти. Наприклад, у структурі тарифу на водопостачання у 2018 році на ремонти передбачено лише 25 мільйонів гривень – це на обслуговування усієї мережі водопроводів! Для порівняння: для капітальної реконструкції гілки трубопроводу «Винники – Довга» за попередніми розрахунками необхідно 250 мільйонів гривень.

При існуючому рівні фінансування оновлення існуючих водопровідних мереж може тривати понад 100 років, оскільки за рік є можливість відновити не більше 0,8 % аварійних мереж. Зокрема в середньому за рік ми ремонтуємо близько 20 км водогонів. Однак для того, щоб тримати процес під контролем, необхідно перекладати щонайменше 100 км трубопроводів. Європейський досвід свідчить, що лише завдяки системній модернізації інфраструктури можна досягти покращення якості послуг».