ЛМКП «Львівводоканал» долучається до просвітницької акції «Без поліетилену» та закликає львів’ян обмежити використання пластику


Стічні води з міста Львова, головним каналізаційним колектором «Полтва», надходять до міських очисних споруд на вулиці Пластовій. Уцентрі Львова колектори об’єднані з мережами відведення дощу, тому на очисні споруди потрапляє різний непотріб: поліетиленові пакети, пластикові пляшки, засоби особистої гігієни, вушні палички, недопалки, серветки, що не розчиняються у воді. Тобто все, що люди викидають у каналізацію, кидають на землю чи у водостічні решітки. За добу збирається понад 200 кг відходів. Кількість сміття збільшується під час сильних злив або танення снігу. Тому ЛМКП «Львівводоканал» долучається до просвітницької акції «Без поліетилену», та закликає львів’ян обмежити використання пластику і не використовувати каналізацію як смітник.
Процес очищення каналізаційних стоків проходить у два етапи: механічний та біологічний – з допомогою мікроорганізмів, що переробляють органіку на вуглекислий газ і воду.Перший етап механізованої очистки – решітки, які затримують велике побутове сміття.
Наступний етап очистки – решітки з отворами 3 мм. Тут затримується дрібне сміття. Ця ланка львівських очисних споруд модернізована, однак надходження надмірної кількості відходів спричиняє поломку та зупинку очисного обладнання, перевитрати енергії, порушення технологічного процесу очищення стічної води усього міста.

«Через низьку побутову культуру людей у каналізації опиняється увесь непотріб. Саме тому закликаємо мешканців міста поважати себе та користуватися каналізаційною системою міста за призначенням, не перетворюючи її у смітник. Якщо ви стали свідком того, як викидають відходи у побутові або дощові колектори, або незаконно зливають відходи з АС машин, просимо негайно телефонувати в «Львівводоканал», а також при можливості зробити фото», – коментує в.о.директора ЛМКП «Львівводоканал» Дмитро Ванькович.

Очисні споруди Львова побудовані у 60-х роках, складаються з двох комплексів: на правому березі очищають приблизно100 тис. м3 стічних вод на добу, на лівому приблизно300 тис. м3. Очисні займають територію близько 70 гектарів. Загалом тут працює 130 осіб – у кожній зміні близько сімдесяти.
Повний цикл перетворення каналізаційних стоків на чисту воду триває 24 години. За цей час вода позбувається сміття, піску і мінеральних домішок, розчинених жирів, і очищається від органічного забруднення. Відповідно обладнання й механізми постійно перебувають в агресивному середовищі під час технологічного процесу очищення, відтак швидко зношуються: металеві конструкції кородують, бетони руйнуються.
На очисних спорудах міст Львова впродовж останніх років тривають масштабні роботи з реконструкції. Упродовж поточного року ремонтні роботи відбуваються на трьох первинних відстійниках діаметром 20 м та 40 м, на площадці споруд КОС 1-2, а також проводиться капітальний ремонт первинних відстійників та мулоущільнювача на КОС 3-4, ремонт аераційної системи та проведення бетонних робіт аеротенку № 6 КОС 1-2.
Минулого року на очисних спорудах виконали ремонтів на загальну суму 15 млн.грн. А саме відремонтували три первинних відстійники – 20 та 40 метрові; замінили аварійну ділянку напірного трубопроводу для сирого осаду.
Цього року планують відремонтувати 2 коридори аеротенків-змішувачів на КОС 1-2. Зараз тривають процедури закупівлі насосів на циркуляційний мул та насосів надлишкового мулу, шиберних конструкцій, труб та фітингів. Потреба у коштах складає 45 млн.грн.
Водночас на території очисних споруд триває реалізація проекту ЄБРР й екологічної корпорації НЕФКОпо реконструкції пісковловлювачів та побудові біогазової станції.

«Минулоріч ми завершили проектні роботи по пісковловлювачах, а зараз тривають тендерні процедури визначення виконавця робіт. По біогазовій станції завершено формування технічного завдання для проведення тендеру. Документи проходять процедуру погодження у банку» – повідомив Дмитро Ванькович.

Однак у ЛМКП «Львівводоканал» зазначають, що не припиняють пошуки потенційних інвесторів й грантодавців для досягнення головної мети – якісного очищення стічної води, що потрапляє у Полтву та Західний Буг.
За оцінкою шведських експертів комплексна реконструкція та впровадження новітніх технологій задля досягнення європейських стандартів очищення стічних вод потребуватиме інвестицій на суму приблизно 200 млн.євро.